Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Не говори никому

  • 1 никому не говори

    General subject: don't tell a soul

    Универсальный русско-английский словарь > никому не говори

  • 2 weitersagen

    перед(ав)ать (дальше); sage es nicht weiter не говори (никому) об этом

    Русско-немецкий карманный словарь > weitersagen

  • 3 йылмым пидаш

    связывать, связать язык; молчать

    Тидын нерген иктыланат ит ойло. Тыят, Йыван эргым, йылметым пид. А. Юзыкайн. Об этом никому не говори. И ты, Йыван, никому не говори.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    йылме

    Марийско-русский словарь > йылмым пидаш

  • 4 говорить

    гл.
    Русский глагол говорить не указывает на то, как происходит действие, па кого оно направлено или при каких обстоятельствах оно совершается. Английские эквиваленты подчеркивают направленность действия, способы произнесения и сопровождающие процесс говорения эмоции.
    1. to speak — говорить, разговаривать, объясняться, выступать: to speak on smth — говорить на какую-либо тему/разговаривать на какую-либо тему; to speak fast (slowly, well, for a long time) — говорить быстро (медленно, хорошо, долго)/разговаривать быстро (медленно, хорошо, долго); to speak about smth, smb — говорить о чем-либо, о ком-либо/разговаривать о чем-либо, о ком-либо; to speak on books — говорить о книгах; to speak on a subject — говорить на какую-либо тему/выступать на какую-либо тему; to speak on the events of the day — говорить о событиях дня; to speak Russian (English) — говорить по-русски (по-английски)/разговаривать по-русски (по-английски)/знать русский (английский) язык; to speak many languages — говорить на многих языках/ разговаривать на многих языках; to speak for smb, smth — выступать за кого-либо, что-либо; to speak against smb, smth — выступать против кого-либо, чего-либо; to speak at a meeting — выступать на собрании; to speak over/on the radio — выступать по радио The baby is learning to speak. — Ребенок учится говорить. He can speak now. — Теперь он может говорить.
    2. to tell — говорить, сказать, сообщить, приказать: to tell smb smth — сказать кому-либо что-либо/сообщить кому-либо что-либо; to tell smb how to do smth — рассказать кому-либо, как что-либо делать; to tell smth in one's own words — рассказать что-либо своими словами; to tell smb about smb, smth — рассказать кому-либо о ком-либо, о чем-либо; to tell smb to do smth — приказывать кому-либо что-либо сделать/велеть кому-либо что-либо сделать Do as you are told./Do what you are told. — Делай так, как тебе говорят./Делай так, как тебе велят. Do not tell anybody about it. — Никому об этом не говори. The boy was told to stay at home. Мальчику сказали остаться дома./ Мальчику приказано остаться дома. Can you tell me the time? — He скажете ли мне, сколько сейчас времени?/Скажите мне, который час?
    3. to talk — говорить, разговаривать, беседовать, обсуждать, поговорить: to talk much (little) — много (мало) разговаривать/много (мало) говорить; to talk about/of smb, smth — разговаривать о ком-либо, о чем-либо/ говорить о ком-либо, о чем-либо; to talk of doing smth — говорить о том, чтобы что-либо сделать; to talk on a subject — разговаривать на какую-либо тему; to talk nonsense — говорить ерунду/пороть чушь; to talk smb's head off — заговорить кого-либо; to talk oneself hoarse — договориться до хрипоты; to talk over the phone — говорить по телефону The matter must be talked about. — Этот вопрос надо обговорить/обсудить. They talked about old days deep into the night. — Они проговорили о прошлом глубоко за полночь. I'll have to talk with/to him about it. — Мне придется с ним поговорить/переговорить об этом.
    4. to murmur — говорить, говорить тихо, бормотать, шептать (сказать что-либо очень тихо, так что немногие услышат): to murmur smth in reply — пробормотать что-либо в ответ; to murmur a prayer — шептать молитву; to murmur into smb's ear — прошептать кому-либо на ухо; to murmur a secret — прошептать какую-либо тайну «I love you Ben», murmured Lily as their lips met. — «Я тебя люблю, Бен», пробормотала Лили, когда они поцеловались. The child murmured something in the sleep. — Ребенок что-то бормотал во сне. When the speaker mentioned the (ax reductions, the crowd murmured approval. — Когда оратор упомянул о снижении налога, толпа одобрительно загудела.
    5. to mutter — говорить, бурчать, бормотать, пробурчать, ворчать (быстро сказать что-либо, особенно в раздражении): to mutter something to oneself— проворчать что-то себе под иос «Why do I have to do all the work?", she muttered irritably. — «Почему я должна делать всю работу?», проворчала она раздраженно. Не paced the room impatiently, occasionally muttering to himself. — Он нетерпеливо ходил по комнате, что-то бормоча время от времени.
    6. to mumble — мямлить, бормотать, невнятно произносить, запинаться ( невнятно произносить слова): to mumble a prayer — бормотать молитву; to mumble to oneself — бормотать про себя; to mumble one's words — невнятно произносить/бормотать себе под нос; to mumble through one's answer — ответить запинаясь She keeps mumbling something about his pension, but I can't understand what she is saying. — Она продолжает мямлить о его пенсии, но я не понимаю, о чем она говорит. Bill was late into the meeting and sat down mumbling an excuse. — Билл опоздал на собрание, сел и промямлил какое-то извинение. Don't mumble, speak up. — He тяни резину, говори прямо. Не was mumbling something to himself. — Он бормотал что-то себе пол нос.
    7. to whisper — говорить, говорить шепотом, шептать ( говорить что-либо очень тихим голосом): «Don't wake the baby» whispered Ann. — «He разбуди ребенка», прошептала Аня. The child was whispering something in her mother's ear so that no one else could hear. — Ребенок шептал что-то матери на ухо так, чтобы никто не слышал.
    8. to growl — говорить, ворчать, рычать, урчать, бурчать, буркнуть (говорить тихим злым голосом, особенно для того, чтобы напугать коголибо): «Come over here and say that» he growled. — «Подойди сюда и попробуй сказать это еще раз», пробурчал он. Не walked into the house, growled a few words to my mother and then went upstairs to bed. — Он вошел в дом, прорычал что-то моей матери и пошел наверх спать. Thunder was growling in the distance. — Вдали слышались глухие раскаты грома. The dog growled at me. — Собака зарычала на меня.
    9. to snarl — говорить, говорить злым голосом, огрызаться ( чтобы заставить почувствовать угрозу): «Keep your dirty hands off me» she snarled. — «Убери свои грязные руки», огрызнулась она. Every time he asked her a question she snarled a bad-tempered answer. — Каждый раз, когда он задавал ей вопрос, она отвечала огрызаясь.
    10. to grunt — хрюкать, крякать, ворчать, бурчать, бормотать (сказать несколько аюв грубым, тихим голосом, особенно если вам не интересно то, что вам говорят): to grunt (out) an answer — проворчать ответ Не grunted as he picked up the sack. — Он крякнул, поднимая рюкзак. He grunted (out) his consent. — Он пробормотал что-то в знак согласия. «What about a striped wallpaper for this room?» — «I don't know» he grunted. — «Что если в этой комнате будут полосатые обои?» — «Не знаю», буркнул он в ответ. Не grunted something, I didn't catch. — Он что-то проворчал, но я не расслышал. Не grunted with satisfaction. — Он крякнул от удовольствия. On reply he grunted. — В ответ он что-то пробурчал.
    11. to stammer — заикаться, запинаться, говорить заикаясь, страдать заиканием, произносить с запинкой, бормотать (испытывать трудности в произношении слов запинаться, заикаться, что может быть вызвано возбуждением, нервозностью и т. д.): to stammer from excitement — заикаться от волнения; to slammer badly сильно заикаться; to slammer over a word — запнуться на каком-либо слове Не stammered apologies (explanations). — Он пробормотан извинения (объяснения). Lena, flashing with embarrassment, began to stammer. — Лена, красная от смущения, начала заикаться. The boy managed to stammer out a description of his attacker. — Мальчик, заикаясь, сумел описать человека, напавшего на него.
    12. to stutter — заикаться, говорить заикаясь, запинаться, говорить неуверенно (повторять один и тот же звук, что может быть вызвано нервозностью или возбуждением): to stutter (out) an apology — запинаясь пробормотать извинение Henry stuttered a reply and sat down, his face red. — Генри заикаясь ответил и сел, покраснев. Не stuttered out an apologies. — Он заикаясь бормотал извинения.

    Русско-английский объяснительный словарь > говорить

  • 5 никто

    мест.
    (рд., вн. никого́, дт. никому́, тв. нике́м, пр. ни о ком; при предл. отрицание отделяется: ни от кого́ и т.п.) nobody, no one; в косв. пад. тж. not + anybody / anyone

    никто́ не узна́ет — nobody will know

    там никого́ не́ было — there was nobody there

    никто́ его́ не ви́дел — nobody [no one] saw him

    никого́ не́ было до́ма — no one was at home

    он никого́ не ви́дел там, кро́ме неё — he saw nobody [did not see anybody] there but her

    он никому́ не говори́л — he told nobody; he didn't tell anybody / anyone

    здесь никого́ нет — there is nobody / no one here

    никто́ из них — none of them

    никто́ друго́й — nobody else; none else / other

    ••

    никто́ на све́те — no one on earth

    Новый большой русско-английский словарь > никто

  • 6 смотреть

    несов.; сов. - посмотре́ть

    смотре́ть в окно́ — pencereden bakmak

    смотре́ть в бино́кль — dürbünle bakmak

    он удивлённо посмотре́л на меня́ — yüzüme hayretle baktı

    2) тк. несов., в соч. bakmak

    о́кна смо́трят во двор — pencereler avluya bakar

    3) görmek, seyretmek, izlemek

    смотре́ть но́вый фильм — yeni filmi seyretmek

    матч смотре́ли ты́сячи — maçı binlerce kişi izledi / seyretti

    мы идём смотре́ть Кремль — Kremlin Sarayını gezmeye gidiyoruz

    посмотре́л бы ты на эту дере́вню сейча́с! (об изменении в лучшую или худшую сторону)bu köyü şimdi görme!

    4) muayene etmek; bakmak

    смотре́ть больно́го — hastayı muayene etmek

    посмотри́ и ты э́ти счета́ — bu faturalara sen de bak

    мо́жет, посмо́трим и ста́рые пи́сьма? — eski mektupları da gözden geçirsek?

    5) bakmak, gözetmek

    смотре́ть за са́дом — bahçeye bakmak

    смотре́ть за ребёнком — çocuğa bakmak, çocuğu gözetmek

    6) разг. ( брать пример) örnek almak

    ты смотри́ на ста́рших — (yaşça) büyüklerden örnek al

    7) перен. görmek; karşılamak

    как вы смо́трите на э́то собы́тие? — bu olayı nasıl görüyorsunuz?

    как посмо́трит на э́то дире́ктор? — müdür bunu nasıl karşılar? müdür buna ne gözle bakar?

    что ж, так и бу́дем смотре́ть на э́ти беззако́ния?! — bu yolsuzluklara seyirci mi kalacağız?!

    8) перен. gözü ile bakmak; sanmak

    он смотре́л на Вас как на отца́ — Size baba gözü ile bakıyordu

    на него́ смотре́ли, как на пья́ного — onu sarhoş sanıyorlardı

    ••

    смотри́, никому́ не говори́! — sakın kimseye söyleme!

    смотри́, что выде́лывает! — bak bak, neler kıvırıyor!

    смо́тришь, а он уже́ здесь (пришёл) — bir de bakmışsın, gelivermiş

    смотря́ кто — adamına göre

    смотря́ по пого́де — havasına göre

    а ты куда́ смотре́л?! — senin gözün neredeydi?!

    вы смотри́те за свое́й соба́кой! — köpeğinize sahip olun!

    смотрю́, и он молчи́т... — baktım ki o da ağzını açmıyor...

    смотре́ть за собо́й — kendine (iyi) bakmak

    посмо́трим, разбира́ется ли он в те́хнике — teknikten anlayıp anlamadığını görelim

    Русско-турецкий словарь > смотреть

  • 7 заказать

    I
    commander vt, faire faire qch

    заказа́ть обе́д — commander ( или faire faire) un dîner

    заказа́ть биле́т — réserver ( или retenir) un billet

    заказа́ть телефо́нный разгово́р — commander une communication téléphonique

    II уст.
    ( запретить) interdire vt

    все пути́ зака́заны кому́-либо — tous les chemins sont interdits à qn

    говори́ть пра́вду не зака́зано никому́ — dire la vérité n'est interdit à personne

    * * *
    v
    gener. (что-л.) passer une commande de (Il suffit de s'inscrire sur le site et de passer une commande du parfum que vous désirez acheter.), commander, faire faire (напр., платье)

    Dictionnaire russe-français universel > заказать

  • 8 ни

    1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;
    2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].
    * * *
    I
    1) част. ні, усилит., ані; ніже́

    ни души́ — ні (ані́) душі́

    ни ша́гу да́льше — ні кро́ку да́лі

    ни оди́н не... — ні оди́н не..., жо́дний (жо́ден) не...; ( никто) ні́хто не

    ни-ни́, ни-ни-ни́ — ні-ні, ні-ні-ні, ані-ні, ані-ані, аніже

    2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хоч

    кто бы то ни был, кто ни на е́сть — хто б то не бу́в

    во что бы то ни стало — що б то не ста́ло; ( любой ценой) за вся́ку ціну; ( как бы то ни было) хоч би [там] що́, хоч би що там було́, хоч що буде́, будь-що-будь

    как ни на е́сть — хоч би там я́к

    како́й ни на е́сть — хоч би там яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

    3) союз ні

    ни..., ни... — ні..., ні

    ни ме́сяца, ни звёзд — ні мі́сяця, ні зіро́к

    II

    ни от кого́ не зна́ю — ні від ко́го не зна́ю

    Русско-украинский словарь > ни

  • 9 между

    1. between; 2. among
    Русское между может относиться к разному количеству объектов, соотношение которых этот предлог определяет. Английские эквиваленты различаются как характером соотношения объектов, так и их количеством.
    1. between — между ( предполагает противопоставление обычно двух объектов): between two chairs — между двумя стульями; between five and six — между пятью и шестью; to sit between him and me — сидеть между ним и мною There is a table between the two windows. — Между окнами стоит стол. Between you and me./Between ourselves. — Это между нами./Никому больше не говори. It happened between five and six o'clock in the morning. — Это произошло между пятью и шестью часами утра.
    2. among — между, среди (употребляется, как правило, при наличии нескольких объектов и не предполагает их противопоставления, а также для выделения из общего числа): among friends (children, students) — среди друзей (детей, студентов); among other facts — в числе других фактов; a village among the hills — деревня среди холмов; a house among the trees — дом среди деревьев/дом, окруженный деревьями; one among many — один из многих Не passed among the crowd. — Он пробирался сквозь толпу. The explorers had lo grope their way among the ruins. — Исследователям пришлось ощупью пробираться среди развалин. My brother was among the guests. — Мой брат был среди гостей. Divide it among the children. — Раздели это между детьми.

    Русско-английский объяснительный словарь > между

  • 10 йылмым пурлаш

    прикусить язык; замолчать, прекратить разговор, воздержаться от разговора

    Йылмым пурлын илаш тототлымо деч лу пачаш йӧсырак. Н. Арбан. Жить, прикусив язык, в десять раз труднее, чем пустословить.

    Луд да йылметым чотрак пурл, иктыланат ит ойло. Н. Лекайн. Читай да язык покрепче прикуси, никому не говори.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    йылме

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    пурлаш

    Марийско-русский словарь > йылмым пурлаш

  • 11 только

    1. нареч. мел, зуг; только один день мел һанцхн өдр; 2. союз цацу, дарунь; как только скажешь, я сейчас же приду чамаг келм цацу, би дарунь ирнәв; 3. союз зуг; я покажу, только ты никому не говори би чамд үзүлнәв, зуг чи күүнд бичә кел

    Русско-калмыцкий словарь > только

См. также в других словарях:

  • Не говори никому — Для улучшения этой статьи желательно?: Найти и оформить в виде сносок ссылки на авторитетные источники, подтверждающие написанное …   Википедия

  • Не говори никому (фильм) — Не говори никому Ne le dis à personne Жанр Драма, Триллер, Мистика Режиссёр Гийом Кане Продюсер Люк Бессон Автор сценария Гийом Кане и Филипп Лефевр по роману Харлана Кобена …   Википедия

  • Говори правду — Логотип кампании Говори правду (белор. Гавары праўду) кампания в Республике Беларусь, начатая 25 февраля 2010 года исследовательско просветительским учреждением «Движение вперёд» …   Википедия

  • Клюзе, Франсуа — Франсуа Клюзе François Cluzet …   Википедия

  • Кане, Гийом — Гийом Кане Guillaume Canet …   Википедия

  • Звери (группа) — У этого термина существуют и другие значения, см. Звери (значения). Звери Жанр рок, поп панк, фанк рок, поп рок Годы с 2001  …   Википедия

  • Берлеан, Франсуа — Франсуа Берлеан François Berléand …   Википедия

  • Берлеан — Берлеан, Франсуа Франсуа Берлеан François Berléand Дата рождения: 22 апреля …   Википедия

  • Педофилия — Педофилия …   Википедия

  • Премия «Сезар» за лучшую мужскую роль — Филипп Нуаре первый лауреат премии …   Википедия

  • Премия «Сезар» за лучшую мужскую роль второго плана — (фр. César du meilleur acteur dans un second rôle) вручается ежегодно французской Академией кинематографических искусств и техники (Académie des arts et techniques du cinéma), начиная с первой церемонии в 1976 году. Содержание …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»